Павло Прокопович Глазовий (* 30 серпня 1922, с. Новоскелюватка — † 31 жовтня 2004) — український поет-гуморист і сатирик. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.
Життєпис
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім'ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950—1961 рр. — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво».
Друкувався з 1940 року.
Окремими виданнями вийшли:
поема «Слався, Вітчизно моя!» (1958),
поетичні збірки сатири та гумору
«Великі цяці» (1956),
«Карикатури з натури» (1963),
«Коротко і ясно» (1965),
«Щоб вам весело було» (1967),
«Мініатюри та гуморески» (1968),
жартівлива поема «Куміада» (1969),
«Усмішки» (1971),
«Смійтесь, друзі, на здоров'я» (1973),
«Байки та усмішки» (1975),
«Весела розмова»(1979),
«Хай вам буде весело» (1981),
«Сміхологія» (1982).
Книжки для дітей:
«Пушок і Дружок» (1957) та «Старі друзі» (1959), написані в співавторстві з Федором Маківчуком,
«Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958) — у співавторстві з Богданом Чалим,
«Іванець-Бігунець» (1963),
«Як сторінка, то й картинка» (1964),
«Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965),
«Перченя» (1966).
Серед останніх книжок — «Вибрані усмішки» (1992), «Веселий світ і Чорна книга» (1996), збірка «Сміхослов» (1997). В них зібрані твори різних жанрів, зокрема байки, гумористичні, ліричні поезії, проза, жартівливі поеми, дитячі казки.
Невичерпними джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості. Гумор Павла Прокоповича — доброзичливий, веселодайний. Байкам притаманні дотепність й влучність. Чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту. Його твори з задоволенням виконують майстри слова, народні артисти А. Литвинов, А. Паламаренко, а ще раніше лунали вони з вуст Андрія Сови. Творчість П. П. Глазового — життєдайна, вона є завжди відкритою сторінкою веселої вдачі українського народу, його доброго настрою.
Твори
«Слався, Вітчизно моя!» (поема, 1958)
«Куміада» (жартівлива поема, 1969)
Поетичні збірки сатири та гумору
Сміхологія (вибране)
«Великі цяці» (1956)
«Карикатури з натури» (1963)
«Коротко і ясно» (1965)
«Щоб вам весело було» (1967)
«Усмішки» (1971)
«Смійтесь, друзі, на здоров'я» (1973)
«Байки та усмішки» (1975)
«Весела розмова»(1979)
«Хай вам буде весело» (1981)
«Сміхологія» (1982)
«Вибрані усмішки» (1992)
«Веселий світ і Чорна книга» (1996)
збірка «Сміхослов» (1997)
Книжки для дітей
«Пушок і Дружок» (1957) в співавторстві з Ф. Маківчуком
«Старі друзі» (1959), в співавторстві з Ф. Маківчуком
«Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958) — у співавторстві з Б. Чалим,
«Іванець-Бігунець» (1963)
«Як сторінка, то й картинка» (1964)
«Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965)
«Перченя» (1966)
Інші твори
Дядько їсти хоче
Заморські гості
Заноза
Красотульки
Кто шумєл?
Мова величава
Не в своїй тарілці
Серед темної ночі
Спілкування
Турок
Нагороди
Лауреат премії ім. Остапа Вишні 1988 року за книжку «Сміхологія».
Перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного 1996 р.
орден «За заслуги» (1997) за вагомий внесок в українську літературу.
--------------------------
Наявні у бібіліотеці твори:
Архетипи;
Старі друзі;
Веселі казки;
Перченя;
Про Сергійка-Нежалійка і клоуна Бобу;
Як сторінка, то й картинка;
Дядько їсти хоче;
Заморські гості;
Красотульки;
Кто шумєл;
Мова величава;
Не в своїй тарілці;
Серед темної ночі;
Спілкування;
Турок;
Заноза.
Доступ заборонено:
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб мати доступ завантажувати файл.
наскільки я проінформований "Самогонщики."за його творами знято.