Олег Чорногуз

Оле́г Фе́дорович Чорногу́з народився (*15 квітня 1936, с. Іванів, Калинівський район, Вінницька область) — український письменник, журналіст, редактор журналів «Перець» та «Вус», автор численних книжок гумору та сатири. Заслужений діяч мистецтв України (1996); Національна спілка письменників України, секретар (з 1988), член президії. Українець; батько - Федір Данилович (1885-1948), лікар-ветеринар; мати - Оксана Андріївна (1891—1980), домогосп.; дружина - Лідія Степанівна (1942), к. мед. н., лікар-кардіолог лікарні «Феофанія»; син Ярослав (1963), журналіст, співак-бандурист, артист Нац. засл. капели бандуристів. Освіта: Київський університет ім. Т. Шевченка, факультет журналістики (1959-1964). 1961-1963 — зав. відділу листів Погребищенської райгазети. 1963-1964 — зав. відділу сатири та гумору газети «Вінницька правда». 1964-1983 — ст. фейлетоніст, зав. відділу фейлетонів журналу «Перець». 1983-1986 — зав. редакції прози, директор видавництва «Радянський письменник». З 1986 — головний редактор журналу «Перець». Член НСПУ (з 1963), НСЖУ (з 1960). Лауреат премій ім. Остапа Вишні, ім. Івана Багряного, родини Воскобійників, Михайла Стельмаха, Олеся Гончара, лауреат Нобельської премії за сатиру і гумор. Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (05.2006), орден - Хрест Івана Мазепи(23 лютого 2010 року). Член ради Товариства «Вінничани у Києві». Автор книжок сатири і гумору: «Моральна підтримка», «Портрет ідеала», «Сіамський слон», «Веселі поради», «Між нами кажучи», «сповідь старого холостяка», «Як доглядати Зевса», «Плата за любов», «Українські колобки», «Українські кентаври», «Тиха ніч над хатою моєю» (збірка романсів і пісень написані разом з сином Ярославом), книжка публіцистики «Вуйко з Донецька», дитячі книжки - «Веселий зоопарк», «Карнавал», «Весела абетка», «Притча казка про козака Нетака». Автор романів: «Аристократ із Вапнярки» (1979), «Претенденти на папаху» (1983), «Вавілон на Гудзоні» (1985), «Я хочу до моря» (1989), «Дари пігмеїв» (2005), «Примхи долі»(2006), «Той, що живе зі смертю»(2006), «Золотий скарабей»,(2007) «Ремезове болото»(2007), «Воскреслий із мертвих»(2009), «Гроші з неба»(2009),«Твори» (в 2 т., 1986), «Твори» (в 7 т., 2006). Перекладений на 22 мови світу, у тому числі на мову есперанто. За творами Олега Чорногуза створені п’єси, кінофільми. Захоплення: риболовля. ------------------ Наявні у бібліотеці твори: Претенденти на папаху; (fb2) Книга веселих порад; (pdf) Аристократ із Вапнярки. (pdf)