Леонід Глібов

Леонід Іванович Глібов (*5 березня 1827, с. Веселий Поділ Хорольський повіт — †10 листопада 1893, Чернігів) — український письменник, поет, байкар, видавець, громадський діяч. Біографія Народився у селі Веселий Поділ Хорольського повіту. Його батько, Іван Назарович Глібов, був управителем кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянки. Дитинство провів у селі Горби Кременчуцького повіту, куди з Веселого Подолу перейшов на роботу його батько, забравши з собою сім`ю. Початкову освіту він здобув дома за допомогою матері, а 1840 року вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші і де виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847). До жанру байки Глібов звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук, тоді ж деякі з них друкує у газеті «Черниговские губернские ведомости». Після закінчення ліцею (1855) Глібов працює вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, а з 1858 р. — у Чернігівській чоловічій гімназії, гаряче захищає прогресивні педагогічні методи. Навколо сім'ї Глібова групується чернігівська інтелігенція. 1861 р. письменник стає видавцем і редактором новоствореної газети «Черниговский листок». На сторінках цього тижневика часто з'являлися соціально гострі, спрямовані проти місцевих урядовців, поміщиків-деспотів, проти зловживань судових органів, матеріали. За зв'язки з членом підпільної організації «Земля і воля» І. Андрущенком у 1863 р. Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено над ним поліцейський нагляд. Два роки поет живе у Ніжині, а 1865 р. повертається у Чернігів і деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З 1867 р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-„метелики“, друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей. Помер Л. Глібов 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де його й поховано на території монастиря Святої Трійці (вул. Толстого, Болдина гора) . Творчість Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., але майже весь тираж її був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром. У 1872 р. вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882 р. — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони. Твори Ведмідь-пасічник Вовк та ягня Журба Зозуля і півень Квіти Лисиця-жалібниця Мальований стовп Мірошник Охрімова свита Пісня Синиця Солом'яний дід Цуцик Шелестуни Щука Акровірші і загадки Декому на догад Кому привіт? Хто баба? Хто бреше? Хто вона? Хто вони? Хто розмовляє? Хто сестра і брат Хто хвастає? Що за птиця? Що зашкварчить?   ------------------------- Наявні у бібліотеці твори: Синиця (djvu); Байки;(djvu); Без вікон, без дверей; Ведмідь-пасічник;(djvu); Вовк та ягня; Журба; Зозуля і Півень; Квіти; Квітковчуе весілля; Коник-стрибунець;(djvu); Лисиця-жалібниці(djvu); Мірошник; Мальований стовп; Охріомва свита; Пісня; Солом'яний дід; Суниця (word); Цуцик; Чужому лихі не смійся; Шелестуни; Казки - книга видана у 50-их у Німеччинні, туди також входять казки Івана Франка.