Василь Бережний

Бережний Василь Павлович (26 червня 1918 – 19 березня 1988) - український письменник і журналіст. Народився в селі Бахмач (Чернігівська область) у селянській родині. Після закінчення загальноосвітньої школи поступив в Український технікум журналістики в Харкові. Друкуватися почав з 1936 року. Закінчивши в 1937 році технікум, Бережний працював в редакціях газет "Прапор комуни" у Бахмачі, "Молодий комунар" у Чернігові. Як згадує вже в зрілому віці Бережний, ще під час навчання в Харкові йому трапилося побувати в обсерваторії, уперше подивитися на небо в телескоп. Гострі піки місячних гір, освітлені сонячним світлом, їхні різкі тіні, тріщини, Пряма Стіна, схожа на циклопічну інженерну будівлю, - все це залишило приголомшливе, незабутнє враження. Ця подія надихнула його написати своє перше науково-фантастичне оповідання “Планета житиме”, яке було надруковане в 1938 році. Але це ще не було справжнім початком роботи в сфері фантастики. До цього мине ще майже два десятки років. Спочатку була Велика Вітчизняна війна яку Бережному, що проходив кадрову службу в танкових військах, довелося зустріти на землях Західної Білорусі, вже в червні прийнявши участь у кровопролитних боях під Гродно і Барановичами. Потім - відступ, з важкими оборонними боями до самої Вязьми, важке поранення, вороже оточення. З жовтня 1943-го він знову в діючій армії, на Першому Білоруському фронті. Його участь у війні відзначено бойовими нагородами. Після війни Бережний повертається до журналістської роботи - працює в редакціях газет "Молодь України", журналів "Дніпро", "Вітчизна", "Україна". У 1952 році закінчує Київський університет ім. Т. Г. Шевченка. Усе активніше включається в літературну роботу - виступає з критичними рецензіями і статтями, нарисами, оповіданнями, незабаром береться і за повісті. У 1948 році з'являється його перша збірка документальних нарисів "За кермом". Потім виходять збірки "Сторінки життя" у 1952 році, "Кораблі сходять зі стапелів" у 1959. Його перу належать також повість про тодішнє сільське життя "Зелене море", 1955, пізня повість " Колюче терня ", 1966. Жив у Києві. Крім того, Василь Бережний перекладав з російської мови романи А. Коптєлова, п'єси М. Погодіна, А. Софронова. Він також є автором літературного портрета "Олесь Гончар" (1978). Але найбільше повно розкритися і з роками досягти успіху удалося Василю Павловичу Бережному саме в жанрі наукової фантастики. Уже його перша науково-фантастична повість "У зоряні світи" була надрукована видавництвом "Молодь" у 1956 році тиражем у 65 тисяч екземплярів. А в 1958 це ж видавництво перевидає її тиражем у 100 тисяч. І, починаючи з дебюту, фантаст Бережної досягає чималої популярності. І з виходом його нових книг в цьому жанрі вона не зменшується. Досить сказати, що всі його наступні книги наукової фантастики незмінно друкувалися і перевидавалися масовими тиражами. З під його пера вийшло півтора десятка науково-фантастичних повістей, а також більше півсотні оповідань, які були об'єднані в десяток збірників. Твори Бережного були перекладені на багато іноземних мов: англійська, угорська, іспанська, латиська, молдавська, польська, російська, словацька, французька. В. Бережной був учасником Першого Всесвітнього симпозіуму письменників-фантастів, що проходив у Токіо (Японії) у 1970 році в рамках Міжнародної виставки ЕКСПО-70, а також Третього Європейського конгресу фантастів у Польщі в 1976 р. Помер письменник 19 березня 1988 року в Києві. Твори (виділеним позначені твори, наявні у бібліотеці): Повісті 1956 – В зоряні світи 1961 – Голуба планета 1963 – Дем’янко Дерев’янко, або Пригоди електронного хлопчика 1965 – Істина поруч Дилогія 1970 – Археоскрипт 1981 – Архітектурна фантазія 1970 – У промінні двох сонць Дилогія 1971 – Під крижаним щитом 1986 – До Золотого Сонця 1971 – Сакура 1975 – Молодший брат Сонця 1975 – Селенітка 1978 – Космічний Гольфстрим 1984 – Лабіринт Збірки 1960 – Оаза в льодах 1962 – В небі – Земля 1970 – У промінні двох сонць 1971 – Під крижаним щитом 1975 – Повітряна лінза 1978 – По спіралі часу 1978 – Повернення «Галактики» 1980 – Космічний Гольфстрім 1984 – А до нас кит приплив (оповідання для дітей) 1986 – Лабіринт Оповідання 1938 – Планета житиме 1958 – Чого не побачило скляне око 1959 – Повернення «Галактики» 1960 – Оаза в льодах 1960 – А ви ще не були на Марсі? 1960 – Чудодійний екстракт 1960 – Сонячне озеро 1962 – Таємнича статуя 1963 – Останній рейс «Бурана» 1964 – Формула життя 1966 – Останній шанс 1966 – Аппарат інженера Сокороки 1968 – Експедиція в природу 1970 – Ефемерида кохання 1970 – Закарбоване в серці 1971 – Легенда про щастя 1971 – Космічна Ніагара (Хронотонна ніагара) 1971 – Спалах у небі 1971 – Контакт цивілізацій 1971 – «Сомнус моментаріум» 1971 – Музичній атавізм 1971 – Марсіанка 1971 – Синьосвітна богиня 1971 – Трагедія вулканної гори 1972 – Феномен ноосфери 1972 – Материн голос 1975 – Сонячна сага 1975 – Таємниця Дому вічності 1975 – Міжпланетний смерч 1975 – Повітряна лінза 1975 – Аварія 1975 – В космічній безвісті 1975 – Трівіум харонтіс 1975 – Сенсація на Марсі 1975 – Море Томи 1975 – Така далека подорож Чамхаба 1976 – Доля «Оракула» 1979 – Homo Novus 1980 – Експеримент «Корона» 1980 – Казус лінгва 1980 – Подарунок телепата 1980 – Брате мій, Орле 1980 – Юнак з моря 1980 – Детектор часу 1980 – Модель слави 1986 – Людина-маятник 1986 – Естафета Життя 1986 – Діти одного Сонця 1986 – Формула Космосу 1986 – Дарунки Шамбали 1986 – Загадкова Нова 1986 – Гравіантена Івана Мудрого 1986 – Тролейбусом до Хрещатика 1986 – Ох, ці телепати… 1986 – Віра-Віруня