Анатолій Дністровий

Обгортка: 
Анато́лій Дністрови́й (справжнє ім'я Анатолій Олександрович Астаф'єв; *30 липня 1974, Тернопіль) — український письменник, поет, перекладач. Біографія Син поета і літературознавця Олександра Астаф'єва. У спогадах Анатолій зазначає: «Коли я став підлітком, у матері з'явився новий чоловік — Олександр Непран, який тричі сидів. Тепер його нема в живих, і я дуже шаную цю людину, яка мене багато чому навчила. За погану поведінку мене витурили зі школи. Після восьмого класу за радянських часів неблагонадійних учнів, як правило, приймало ПТУ або технікуми. В 1989-му я пішов у друге міське ПТУ учитися на слюсаря-ремонтника текстильного обладнання». Закінчив історико-філологічне відділення Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя (1997) та аспірантуру на кафедрі філософії Київського національного аграрного університету (2000). Кандидат філософських наук. За фахом історик філософії. Дослідник історіософії українського націоналізму. Працює старшим консультантом Національного інституту стратегічних досліджень при Адміністрації Президента України. Безпартійний, греко-католик, консерватор. Одружений, має донечку Марту-Марію. Творчість Член Асоціації українських письменників. Автор поетичних книг «Проповідь до магми» (1998), «На смерть Кліо» (1999), «Спостереження» (1999), «Жовта імла» (2001), «Покинуті міста» (2004), романів «Невідомий за вікном» (2001), «Місто уповільненої дії» (2003), «Пацики» (2005), «Патетичний блуд» (2005), низки оповідань, новел, поетичних перекладів із німецької (Г. Тракль, Й. Вайнгебер, П. Целан, Г. Бенн, Г. Фріч), чеської (В.Незвал), білоруської (А. Рязанов), а також низки статей та есе літературно-критичного, літературознавчого та культурологічного спрямування. Поезії з книги «Проповідь до магми» та «На смерть Кліо» перекладалися німецькою та вірменською мовами. Романи Перший роман Анатолія Дністрового «Невідомий за вікном» (2001) — невелика історія кар'єри молодого журналіста Марка Сегеди, де в єдине ціле сплелися невдале кохання, моральне падіння і політична продажність мас-медіа у провінційному місті. Роман поєднує в собі певні риси іронії, чоловічої та політичної прози. Роман «Місто уповільненої дії» (2003) — це сувора урбаністична картина з життя сучасних підлітків, які стали на шлях злочинів. Написаний грубою, низькою лексикою у манері жорсткої прози, роман, присвячений неусвідомленому злу, невблаганному фатуму і водночас надії у вирі небезпек, які чатують на молоді неприкаяні душі. Банди Тернополя в останні роки радянської імперії — основна тема роману «Пацики» (2005). Жива жаргонна мова, добре знання петеушного матеріалу та ретельний аналіз «важких» підлітків витворюють художнє, ретроспективно точне свідчення часу, що минув 20 років тому. Про роман «Патетичний блуд» (2005) критик Наталка Сняданко написала так:Назва чергового роману тернополянина Анатолія Дністрового відповідає його змісту, мабуть, ще краще, ніж попередні твори «Пацики» та «Місто сповільненої дії». Студентське середовище, в якому всі вічнозакохані, невтомнозбуджені та майже перманентно п’яні, є в книзі не лише тлом, а й головним персонажем. Герой мешкає в гуртожитку, в головах його ліжка стоїть надмогильна плита, вчиться він на історико-філологічному, але зайнятий переважно зовсім не навчанням. Настя, Юля, Ліда, Поліна, просто прекрасні незнайомки з’являються і зникають у житті героя не довше, ніж на сторінку-дві. Деякі з них наївно чекають від нього «серйозних стосунків», більш досвідчені розуміють, що це марно, але закохуються в нього практично всі, на кому тільки зупиняється його тверезий чи п’яний, а надто п’яний погляд. Стилістика твору пронизана реченнями на зразок: «Облизую губи, на яких висох слиз її лона», про які по-іншому, ніж «патетичний блуд», дійсно не скажеш. Василь Велимчий, аналізуючи прозу письменника, зазначає: „Анатолій Дністровий, який розпочав свою кар`єру гарною книжкою малої прози «Люди і речі», штампує роман за романом, намагаючись дати українській літературі виховні романи про дітей вулиці“. І підсумовує: Дністровому треба дуже працювати над собою, над словом, щоб дати нарешті читачеві видатний художній твір, достойний свого великого таланту. А то так і залишиться на узбіччі великої прози зі своїм вже тепер класичним «А хулі, бля». Премії 1996 — лауреат літературно-музичного фестивалю «Лір». 1997 — лауреат міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (збірка віршів «Проповідь до магми»). 1998 — лауреат видавництва «Смолоскип». 2000 — третя премія видавництва «Смолоскип» за збірку есе «Поезія і цивілізація» (див.: АРТперехрестя // Україна. — 2000. — № 6. — С. 45). Бібліографія Окремі видання Дністровий Анатолій. Учитель: П'єса на одну дію // У чеканні театру: Антологія молодої драматургії. — Київ: Смолоскип, 1998. — С. 93—107. Дністровий Анатолій. Проповідь до магми: Поезії. — Київ: Гранослов, 1998. Дністровий Анатолій. На смерть Кліо: Поезії, переклади. — Київ: Смосколип, 1999. Дністровий Анатолій. Спостереження. Поезії, есе. — Київ: Нова дегенерація, 1999. — 68 с. Дністровий Анатолій. Жовта імла: Поезії, поема. — Донецьк: видавнича агенція «OST», 2001. — 80 с. Дністровий Анатолій. Невідомий за вікном. — Київ: Факт, 2001. — 104 с. Дністровий Анатолій. Місто уповільненої дії: Роман. — Київ: Факт, 2003. — 320 с. Дністровий Анатолій. Пацики: Роман. — Київ: Факт, 2003. — 392 с.   Есе, статті Дністровий А. Езра Паунд, або Межі інтелектуальної поезії // Молода нація. — 1999. — Ч. 10. — С. 151—160. Дністровий А. Археологія етнічної пам'яті // Критика. — 2000. — Ч. 6. Дністровий А. Самотність і самодостатність елітарного // Art Line. — 1997. — № 11. Дністровий А. «Постмодерністські» уроки Володимира Винниченка: роман «Поклади золота» // Молода нація. — № 11. — С. 166—174. Дністровий А. Пошанування авантюрництва // Критика. — 2000. — № 12. Дністровий А. До історії українського авантюризму // Сіверянський літопис. — 2000. — № 6. Дністровий А. Що таке поезія? // Література плюс. — 199. — Ч. 1-2 (6-7). Дністровий А. Література доби постколоніалізму: pro et contra // Література плюс. — 1998. — Ч. 4-5. Дністровий А. Модерн після модерну. Загальні положення // Література плюс. — 1999. — Ч. 17-20 (22-25). Дністровий А. Поезія і містика // Література плюс. — 2001. — Ч 26. Дністровий А. Поезія юрського періоду // Література плюс. — 2001. — Ч. 27. Про Анатолія Дністрового Світлана Матвієнко. Пере-вага тіла // Література плюс. — Ч. 3 (8). — Лютий 1999. Андрій Деркач. Репетиція поразки // Сіверянський літопис. — 1999. — Ч.3. — С. 158—160. Олена Логвиненко. Закон сну, за яким живуть переважно герої поетичних актів, та яв у творчості молодих // Київ. — 1999. — № 5. — С. 137—138. Ігор Бондар-Терещенко. Бубенці на капелюсі // Кальміус. — 1999. — Ч. 2. — С.20-22. Євген Баран. Анатолій Дністровий: між страхом і вірою // Кальміюс. — 2000. — Ч. 1-2. — С. 35-37. Світлана Матвієнко. Двері, які, напевно, є // Art Line. — 1999. — Ч. 6-7. — С. 16-18. Олена Шарговська. Pro- та contraфеміністичний текст у сучасній художній прозі // Література плюс. — 2001. Число 4 (29). Віталій Кощовитий. Надзавдання з одним невідомим // Українське слово. — 2001. — Ч. 29 (19-25 липня). Наталка Сняданко. І знову про фемінізм у сучасній українській літературі // Поступ (Львів). — 2001. — № 115 (28-29 липня).   ----------------------------  Наявні у бібліотеці твори: Жовта імла; Місто уповільненої дії; На смерть Кліо; Пацики.
Доступ заборонено: 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб мати доступ завантажувати файл.

:)